damporadu.ru

Тиреоїдит, симптоми і лікування

Тиреоїдитом називають запалення тканин в області щитовидної залози, яке проявляється в основному у віці 40-45 років. Проте, сьогодні все частіше подібний діагноз ставиться більш молодим людям. Відзначається, що найчастіше даним захворюванням хворіють жінки.

Нерідко при захворюванні немає якихось виражених симптомів, крім відчуття тиску і тяжкості в щитовидній залозі, а також підвищеної стомлюваності. У цієї хвороби є і інша назва - лімфоматозний тиреоїдит. Це пов`язано з тим, що в ході розвитку патології в організмі пацієнта утворюються лімфоцити і антитіла, які борються з клітинами щитовидної залози. Дана патологія сприяє тому, що уражені клітини щитовидної залози починають поступово гинути. Згідно зі статистикою в 30% випадків захворювань щитовидної залози, тиреоїдит представлений в аутоімунною формі. Варто відзначити, що якщо затягувати лікування патології, то вона може перерости в струміт - це захворювання, при якому в збільшеною в розмірах щитовидній залозі розвивається запальний процес.

причини

Тиреоїдит правильніше буде що назвати не одиничною патологією, а цілою групою захворювань, кожне з яких відрізняється своїми симптомами і об`єднується одним загальним процесом.

Сьогодні розрізняють кілька форм тиреоїдиту: гостру, підгостру і хронічну. Гостра форма патології в свою чергу може бути негнійний або гнійної. Підгостру форму тиреоїдиту іноді називають тиреоїдит де Кервена. Що стосується хронічної форми тиреоїдиту, то вона може бути аутоімунної або фіброзної.

Гостра форма гнійного тиреоїдиту, як правило, розвивається при наявності хронічного інфекційного процесу. Що стосується хронічної форми гнійного тиреоїдиту, то вона зазвичай виникає на тлі гострого інфекційного процесу або при наявності хронічного інфекційного захворювання. Зокрема, такими захворюваннями є тонзиліт, сепсис і пневмонія.

Причиною появи гострої форми негнійного тиреоїдиту цілком може стати крововилив в щитовидну залозу або травма. Що стосується причин розвитку підгострій форми захворювання, то до них відносяться зазвичай вірусні інфекції. Крім гнійної і негнійний форми цього захворювання, розрізняють також вогнищевий і дифузний гострий тиреоїдит.

симптоми

Симптоми тиреоїдиту безпосередньо залежать від конкретної форми перебігу даного захворювання. Основними симптомами гнійної форми захворювання є больові відчуття в ділянці передньої поверхні шиї. При цьому біль цілком може віддавати в потилицю, а також в нижню або верхню щелепу. Також потрібно відзначити, що біль зазвичай посилюється при ковтанні і при русі голови. Крім цього, у хворих також нерідко відзначається збільшені в розмірах лімфатичні вузли, озноб і підвищення температури тіла. Якщо промацати область щитовидної залози, то можна виявити збільшення її частини.

Гострий негнійний тиреоїдит проявляється зазвичай менш виражено, ніж гостра гнійна форма. При підгострому тиреоїдиті пацієнти скаржаться на біль в області шиї, яка часто віддає в нижню щелепу, потилицю, скроневу область. Також при захворюванні присутні такі симптоми як часта головний біль, слабкість, підвищення температури тіла і зниження рухової активності. На початкових етапах захворювання іноді відзначаються такі симптоми як пітливість, прискорене сердечне скорочення, схуднення, підвищена пітливість і тремтіння рук. У крові відзначається підвищення рівня гормонів щитовидної залози. При тривалому перебігу хвороби, часто розвиваються симптоми гіпотиреозу, у пацієнтів з`являється млявість, сонливість, мерзлякуватість, загальмованість рухів, сухість шкіри, набряки на обличчі, рідкісне серцеве скорочення.

При захворюванні зазвичай щитовидна залоза збільшується в розмірах, причому найчастіше збільшується тільки права її частина. На дотик вона болюча і щільна. У крові хворого відзначається низький вміст гормонів щитовидної залози. Коли пацієнт йде на поправку, то зникає хворобливість щитовидної залози, а також приходить в норму рівень її гормонів. Слід зазначити, що нерідко від хвороби не можна вилікуватися назавжди. Адже вона може повертатися, особливо велика ймовірність повернення патології при переохолодженні і при повторних вірусних інфекціях.

При хронічному фіброзному тиреоїдиті щитовидна залоза значно збільшується в розмірах. При цьому щитовидка дуже щільна, нерухома і не зміщується при ковтанні. Якщо розміри щитовидної залози досить великі, то спостерігаються такі симптоми здавлювання органів шиї, як утруднене ковтання і дихання, а також осиплість голосу.

При аутоімунному хронічному тиреоїдиті в ході перших років перебігу захворювання типові симптоми патології і скарги у хворих відсутні. Згодом може з`явитися дифузне, нерівномірне збільшення щитовидної залози. При цьому вона рухлива і щільна. При значних розмірах проявляються симптоми здавлювання органів шиї. З плином часу зміни, які руйнують щитовидну залозу, в результаті провокують появу порушення функцій щитовидної залози. Спочатку це проявляється у вигляді збільшення кількості гормонів в крові, а в подальшому кількість гормонів навпаки, стає менше норми. При проведенні діагностики тут чимале значення має визначення титру антитиреоїдних антитіл проти гормонів щитовидної залози.

Перебіг гострої форми тиреоїдиту може в підсумку привести до того, що в тканинах щитовидки з`явиться гнійник, який в подальшому розвивається за кількома основними варіантами. Найкращим результатом тут вважається, якщо гнійник прорветься назовні. Набагато гірше, якщо цей гнійник прорветься в навколишні тканини або гній виявиться занадто близько до серця.

діагностика

Для того щоб підтвердити аутоімунний тиреоїдит, досить щоб в аналізах крові спостерігався високий рівень антитіл, які протидіють білків щитовидної залози. Для того щоб поставити остаточний діагноз, потрібне проведення біопсії щитовидки.

Для підтвердження підгострого тиреоїдиту досить, щоб в крові присутній підвищений рівень гормонів. Крім того при даному захворюванні рівень ШОЕ зазвичай більше 80.

лікування

МірСовeтов зазначає, що лікування тиреоїдиту багато в чому залежить від його форми. Так, при гострій формі зазвичай призначається лікування антибіотиками. Крім того, застосовуються препарати, що усувають супутні симптоми захворювання. Крім цього, хворому призначаються препарати вітаміну С і вітаміни групи B. При абсцесі ставиться питання про необхідність лікування за допомогою хірургічного методу. При підгострому тиреоїдиті хворому зазвичай призначається лікування гормональними препаратами.

Що стосується лікування аутоімунного тиреоїдиту, то при даній патології зазвичай призначаються спеціальні лікарські препарати - тиреоїднігормони. Якщо щитовидна залоза набуває значних розмірів, то найчастіше потрібне оперативне лікування.

прогноз

Своєчасне лікування часто призводить до того, що симптоми гострого тиреоїдиту зникають, і людина в результаті повністю одужує. В майбутньому рецидивів зазвичай не відбувається. Що стосується підгострій форми, то вона так само найчастіше закінчується повним одужанням. Хоча іноді в щитовидній залозі можуть після одужання залишатися ущільнення, які найчастіше розцінюються як нешкідливі вузли, які не потребують лікування.

Якщо хворому поставлений діагноз аутоімунний тиреоїдит, то відбувається поступове погіршення функцій щитовидної залози. Це призводить до того, що у пацієнта розвивається стійкий гормональний дефіцит щитовидної залози. В цьому випадку хворому зазвичай призначається лікування за допомогою спеціальних тиреоїдних гормонів.


Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Поділитися в соц мережах:
Схожі
» » Тиреоїдит, симптоми і лікування