Система силового тренінгу 21 століття
Культурист тренується зі штангоюЗ безлічі тренувальних методик окремо виділена програма основоположника сучасного бодібілдингу Джо Вейдера. Дізнайтеся про силових тренуваннях 21 століття.
Складно порахувати, скільки систем і методик тренінгу було створено за весь час існування бодібілдингу. Творець кожної з них намагається довести, що він розробив найефективнішу і революційну систему. Але особливе місце серед всіх цих методик і шкіл, безумовно, займає система Джо Вейдера. Цій людині вдалося виростити багато чемпіонів, котрі здобували перемоги на «Олімпії».
При цьому слід пам`ятати, що всі професійні спортсмени використовують стероїди. З цієї причини багато систем багато в чому залежать від застосування препаратів. Загальний розділ зробила величезний крок вперед. Зараз випускається стільки препаратів, що в їхніх назвах можна загубитися.
Вчені не перестають вивчати тіло людини, і постійно з`являється нова інформація. З цієї причини багато з того, що раніше всі вважали аксіомою, виявляється невірним припущенням. Перед тим, як почати говорити про систему силового тренінгу 21 століття, слід розібратися з деякими міфами бодібілдингу.
Міф №1: Існують волокна двох кольорів, що відрізняються швидкістю скорочення
Зараз всім відомо про існування червоних (повільних) і білих (швидких)
волокон м`язових тканин. Вчені встановили, що між кольором (він залежить від кількості ферменту міоглобіну і активності АТФ) і швидкістю прямій залежності немає. Зараз всюди згадуються швидкі і повільні волокна. Для активації кожного волокна, потрібна певна кількість нервових імпульсів. Активність АТФ буде тим вище, чим більше імпульсів посилає нервова система і відповідно, волокно буде швидше скорочуватися.
У клітинах м`язових тканин миоглобин виконує функції аналогічні гемоглобіну, що знаходиться в крові. Це означає, що міоглобін є транспортом для кисню. Всі волокна можна розділити на окислювальні, а також гліполітіческіе і активність АТФ до цього відношення не має. На сьогоднішній день не було знайдено волокон з великим вмістом міоглобіну (червоні) з високо активною фазою АТФ. Це дозволяється говорити про умовність поділу волокон на швидкі і повільні відповідно до їх кольором.
Міф №2: Повільні волокна мають менший потенціал для зростання
Дуже часто зустрічається твердження, що повільні волокна мають у своєму розпорядженні меншим потенціалом для зростання в порівнянні з швидкими. Вченими доведено, що подібне твердження далеко від істини. Можна погодитися з тим, що швидкі волокна з розвитку обходять повільні і значно. З цієї причини і з`явилося припущення, що і можливості для зростання у них вище.
Але при цьому всі забувають, що в дослідженнях брали участь атлети, що представляють швидкісно-силові види спорту. Їм необхідно розвивати саме швидкі волокна і спеціально для цього створювалися спеціальні методики.
Ще в сімдесятих роках був розроблений метод тренінгу, названий пампінг. Він досить швидко став популярним. Його суть полягала в припущенні, що для прискорення гіпертрофії м`язів необхідно подати до них велику кількість крові. Але це неможливо, так як м`язи, що працюють на межі своїх можливостей, не пропускають кров.
Однак саме завдяки цьому, атлети зрозуміли, як правильно необхідно розвивати повільні волокна. Для цього необхідно в сетах виконувати велику кількість повторень, що викликає закислення м`язів і їх подальша відмова. Пов`язано це з синтезом великої кількості іонів водню. При великій кількості підходів вдавалося домогтися гарних результатів. Після це були проведені дослідження, які показали, що розміри швидких і корисних волокон ідентичні і просто необхідно знайти спосіб досягнення їх гіпертрофії.
Міф №3: Швидкі волокна сильніше повільних
Існує припущення, що швидкі волокна перевершують по силі повільні. З цим питанням так просто не розібратися і для цього необхідно знати анатомію людського тіла. Вище вже говорилося, що розвиватися повільні волокна здатні не гірше швидких і для цього необхідно лише підібрати необхідний метод тренінгу.
Також відомо, що кількість міоглобіну в волокнах, а саме ця речовина визначає їх колір, не впливає на швидкість скорочень. Цей показник залежить лише від ступеня активності АТФ. Чим більше нервових імпульсів посилається головним мозком в м`язи, тим більша кількість енергії їм необхідно для роботи.
Цей факт і зумовив те, що швидкі волокна в якості джерела енергії використовують глюкозу. Ця речовина розщеплюється значно швидше в порівнянні з нежирними кислотами. Сьогодні вченим відомо лише два стани АТФ і це вплинуло на те, що волокна прийнято ділити на швидкі і повільні.
Головний мозок здатний відправляти 5-100 імпульсів. Для активації швидких волокон потрібна більша кількість імпульсів, ніж повільним. Вчені використовували різні параметри для знаходження доказів більшої сили швидких волокон. Вони досліджували частоту посмикувань, структури міофібрил і багато іншого. Але результати всіх цих експериментів не можуть довести, перевага одного типу волокон над іншим в силі, адже швидкість залежить тільки від стану АТФ.
Швидкі волокна активуються тільки в тому випадку, якщо робоча вага або вибухове зусилля становлять від максимального більш 80%. Цей факт і послужив причиною вважати, що швидкі волокна сильніше. При проведенні біопсії було встановлено, що швидкі волокна володіють великим розміром, що мало довести і їх перевага в силі. Але потім стало відомо, що повільні волокна в розмірах можуть не поступатися швидким. З цього можна зробити тільки один висновок - швидкі волокна не можуть бути сильніше повільних. Якщо знайти спосіб правильного тренінгу повільних волокон, то вони будуть володіти не меншою силою в порівнянні з швидкими.
Детальніше про систему силових тренувань в 21 столітті дивіться в цьому відео:
Поділитися в соц мережах:
Схожі
