Водяна тепла підлога - це нескладна система, яка складається з таких елементів:

• Гнучкі пластикові труби. Являють собою вироби, по яких рухається теплоносій.
• насос. Він потрібен для того, щоб вода в системі циркулювала безперервно.
• джерело тепла. Вода, яка надходить з централізованої системи водопостачання - холодна. Її необхідно перед подачею в інженерну систему підігріти. Як правило, для цієї мети використовують газовий котел, до якого і підключають теплі підлоги.
• термостатичний змішувач. Він призначений для того, щоб підтримувати в систему потрібну температуру.
• колекторний шафа. Цей елемент потрібен для того, щоб система була регульованою.

З назви зрозуміло, що теплоносієм в даній системі є вода, яка, проходячи по контуру, віддає тепло. Відповідно, вода, яка виходить з системи, має досить низьку температуру. Тому встановлювати такі інженерні конструкції в квартирах багатоповерхових будинків заборонено.

Виняток становлять лише ті житлоплощі, в яких облаштована автономна система опалення. Незалежно від того, є в квартирі автономне опалення чи ні, слід звернутися в ЖЕКХ і дізнатися, чи можна виконати монтаж теплого водяного статі. Якщо це можливо, то працівник ЖЕКХ розповість, що для цього потрібно.

Гнучкі труби, по яких рухається теплоносій, після укладання заливаються стяжкою. Відповідно, ремонтні роботи проводити досить проблематично. В першу чергу доведеться розбити стяжку. Всі подальші дії рівносильні монтажу системи. Тому слід вибирати якісні труби.

Кожен контур (а їх число залежить від квадратури приміщення) повинен складатися з цільної труби. Тому для водяних підлог використовують два види труб: металопластикові і вироби із зшитого поліетилену.

Переваги та недоліки водяної системи

Перед тим як перейти до особливостей монтажних робіт, розглянемо, якими плюсами володіє дана інженерна система і які у неї є мінуси.

Переваги водяного статі полягають у наступному:

1. Монтажні роботи не передбачають придбання спеціального обладнання або інструменту. Отже, додаткові витрати під час монтажу зводяться до нуля.
2. Водяна підлога можна встановлювати під будь-яке декоративне покриття для підлоги. Він сумісний навіть з таким ніжним покриттям, як ламінат.
3. Дана система є економічною.
4. Теплі водяні підлоги можна використовувати в якості основного і єдиного джерела тепла. Це особливо актуально для приміщень, в яких зовнішні стіни повністю засклені. Встановлені традиційні батареї біля вікон будуть псувати зовнішній вигляд приміщення.
5. Робота системи не залежить від наявності джерела електроенергії.

Недоліки водяного статі такі:

• При порушенні цілісності труби виникає ризик затоплення.
• Ремонтні роботи пов`язані з певними труднощами.
• З огляду на те, що труби знаходяться в стягуванні, немає можливості стежити за їх станом.
• Не завжди представляється можливим отримати дозвіл на установку даного обладнання.

Переваг у теплих водяних підлог більше, ніж недоліків. А ризик затоплення можна звести до мінімуму, використовуючи під час установки якісні матеріали. Порушення цілісності металопластикової труби, яка не боїться агресивного середовища, може виникнути тільки внаслідок перегину під час монтажу.

Основні різновиди теплих водяних підлог

Існує два способи монтажу інженерної системи. Виходячи з обраного методу, розрізняють два типи водяних підлог: бетонний і настильний.

Найчастіше контур, по якому йде теплоносій, заливається бетонною стяжкою. Підлоги, монтаж яких був зроблений подібним способом, називають бетонними. Вони мають ряд недоліків. На висихання стяжки йде досить багато часу. До укладання фінішного покриття можна приступати тільки після того, як вона повністю висохне. Це може зайняти 20-28 днів.

Якщо потрібно виконати укладання в стислі терміни, то такий метод не підходить. Можна прискорити процес висихання стяжки, якщо використовувати суміші, призначені для роботи з водяними підлогами. Заміс розчину і його заливка є досить трудомісткими процесами.

Якщо знадобиться усунути текти, то стяжку доведеться повністю демонтувати. Після закінчення ремонтних робіт потрібно заново заливати підлогу розчином. Це не дуже зручно і тягне за собою чималі фінансові витрати.

На захист даного методу монтажу можна сказати, що бетонна стяжка досить добре проводить тепло. Відповідно, система буде працювати ефективно, а втрати тепла будуть мінімальні.

Монтаж водяної підлоги настильним способом передбачає використання готових матеріалів, які укладаються поверх теплоносія. Під покриттям підлоги укладають алюмінієву плиту, яка відображає тепло, отримане від теплоносія.

Такий спосіб монтажу використовують набагато рідше, ніж бетонний. Як правило, будівельники застосовують його тоді, коли плити перекриття слабкі і значно збільшувати навантаження на них не можна.



Слід зазначити, що при монтажі інженерної системи таким способом висота підлоги значно не збільшується. Тому в приміщеннях з низькою стелею також може бути проведена укладання настильним способом. Ну, і останній аргумент на користь настильного способу - відсутність мокрих робіт.

Технологія монтажу водяної теплої підлоги

Технологію укладання можна умовно розбити на кілька етапів. Перший - підготовчий. Потрібно не тільки запастися усіма необхідними матеріалами, а й провести розрахунки. Далі слід підготовка чорнового підстави, установка шафи для колектора і укладання контурів. І наостанок підключення системи.

Правила розрахунку водяного статі

Багато хто помилково вважає, що монтаж водяної підлоги слід починати з покупки труб і інших будівельних матеріалів. Але, перед тим як відправитися в магазин, необхідно виконати розрахунки. Адже контур теплої підлоги повинен бути цілісним. Тому потрібно точно знати довжину контуру.

Вона безпосередньо залежить від квадратури приміщення. Фахівці рекомендують встановлювати водяні підлоги в тих кімнатах, площа яких не перевищує 40 м². Якщо показник становить 50-60 м², доцільно розбити приміщення на кілька зон і укласти кілька контурів. При цьому ділити кімнату на зони потрібно так, щоб всі контури були приблизно однакової довжини. Інакше температура статі в різних місцях буде відрізнятися.

Крім квадратури, слід врахувати довжину труби. Фахівці сходяться на думці, що один контур не повинен бути довшим 60 метрів. Інакше теплоносій на виході буде мати температуру значно нижче, ніж на вході. Відповідно, підлогове покриття буде прогріватися нерівномірно.

Складання схеми укладання водяної теплої підлоги

Після закінчення розрахунків слід намалювати креслення. Схема водяного статі повинна максимально відповідати всім нормам і вимогам. Особливо ретельно потрібно розробити її для приміщення, яке було розбите на кілька секторів. Контури, що знаходяться в різних секторах, не повинні мати спільних позицій.

Укладені труби повинні знаходитися на певній відстані один від одного. Ця відстань називається «крок». Величина кроку може варіюватися від 10 до 30 см. Якщо крок укладання буде перевищувати 30 см, то система стане працювати малоефективно. А укладати теплоносій з кроком, меншим 10 см, немає сенсу. Від цього ефективніше працювати вона не стане. А довжина контуру при цьому збільшиться. При цьому крок повинен бути однаковий на всій поверхні приміщення.

Також при складанні схеми варто врахувати, що труби не можна розташовувати впритул до стін. Повинно залишитися як мінімум 10 см вільного місця. Біля зовнішніх стін можна зменшити крок укладання. Такий захід пояснюється тим, що тепло тут йде набагато швидше.

Що стосується схеми укладання труб, то сьогодні існує два варіанти: равлик і змійка. Щоб звести до мінімуму гідравлічні втрати, доцільно зупинити свій вибір на монтажі равликом. Однак в приміщеннях зі складною геометрією не завжди виходить використовувати цей спосіб. В такому випадку укладати труби доводиться змійкою. Що стосується розміру приміщення, то для великих кімнат більше підходить равлик, а для маленьких - змійка.

Щоб намалювати схему теплого водяного статі, необхідно спочатку на папері зобразити приміщення. Далі накреслити лінії, паралельні стінам. Відстань між ними повинна дорівнювати кроку укладання. Кількість ліній повинно бути парним. Таким чином, на схемі повинна вийти сітка. За таких рис досить просто буде намалювати схему монтажу теплоносія.

Підготовка підстави для монтажу водяного статі

Перш за все потрібно очистити від бруду і вирівняти чорнове підставу. Вирівнюється воно для того, щоб товщина укладається згодом стяжка була однаковою. Якщо її товщина в різних місцях кімнати буде різною, то домогтися рівномірного прогрівання підлоги не вийде.

Потім необхідно укласти на чорнове підставу гідроізоляцію. Це роблять, щоб волога, яка присутня в нижніх рівнях, не потрапляла на систему. Після укладання гідроізоляційного шару на стіни приміщення клеїться демпферна стрічка, товщиною 10-15 см
Далі потрібно укласти теплоізоляцію. Це робиться, щоб мінімізувати втрати тепла.

При укладанні теплоізоляційного матеріалу необхідно взяти до уваги поверховість приміщення. Якщо воно знаходиться на першому поверсі, а під ним розташовується холодний підвал, то товщина такого шару повинна складати 23-25 см. Якщо ж приміщення розташоване на 2, 3 і т. Д. Поверсі, то можна обмежитися товщиною прошарку 3-5 см.

Установка колекторного шафи

Колектор - це частина інженерної системи, яка робить її регульованою. На ринку можна знайти колектори, вартість яких досить невисока. Однак після установки такого елемента система стає практично нерегульованої, так як в дешевих приладах немає нічого, крім запірного клапана. Більш дороге обладнання оснащене регульованими клапанами. На такому варіанті і варто зупинитися.

Щоб зробити систему максимально регульованою, рекомендовано придбати колектори, на клапанах яких встановлені сервоприводи і є попередні змішувачі.

Крім того, потрібно купити шафу для колектора. У ньому труби, в які надходить теплоносій, будуть з`єднуватися з системою теплопостачання приміщення. Також в колекторному шафі розташовуються регулювальні елементи. Тому до нього завжди повинен бути вільний доступ.

Вибираючи місце для колекторного шафи, слід врахувати, що до нього повинні підходити труби кожного контуру. Він монтується в стіну. Тому в обраному місці необхідно зробити поглиблення, розміри якого відповідають колекторного шафі.

Укладання труб водяного теплої підлоги

Згідно зі схемою потрібно укласти труби. Щоб вони під час монтажу не зміщувалися, можна попередньо на підлогу укласти армуючої сітки. До неї за допомогою дроту зручно кріпити контур.

Не потрібно занадто щільно затягувати дріт. В іншому випадку труби в процесі експлуатації можуть деформуватися. А в місцях деформації збільшується ризик порушення цілісності. Але можна обійтися і без армуючої сітки. Кріплення труб до теплоізоляції виконується за допомогою спеціальних кліпс і затискачів.

Один кінець труби заводиться в колекторний шафа. Решта контур укладають згідно зі схемою. Після монтажу контуру другий кінець заводиться в колекторний шафа, де його згодом з`єднають з поворотним колектором.

Укладаючи труби, необхідно стежити, щоб не утворювалося перегинів, які можна визначити по білястим смужках в місці згину. Радіус вигину не повинен перевищувати діаметра труби, помноженого на 5.

Підключення системи «водяна підлога»

Кожен контур замкнутий. З котла в систему подається вода, яка, проходячи по контуру, віддає тепло. Захолола вода повертається в котел, нагрівається там і знову потрапляє в систему. Щоб відбувалося безперервне рух рідини, присутній циркуляційний насос.

На обидва кінці труби потрібно встановити запірні вентилі. Якщо цього не зробити, то при необхідності припинити подачу води в систему не вийде. Щоб з`єднання труби і вентиля було надійним, використовують компресійні фітинги.

Потім слід підключити колектор, який бажано оснастити перехідником із зливним краном і відводом повітря. Щоб спростити собі роботу, можна купити вже зібраний колектор разом з колекторним шафою.

Водяна підлога своїми руками практично готовий. Залишилося тільки перевірити працездатність системи і залити її стяжкою. При перевірці пускають воду під тиском, яке дещо перевищує робоче. Якщо система функціонує нормально, то приступають до укладання стяжки. У будівельних магазинах можна знайти розчини, які призначені для теплих підлог.

Як зробити водяна тепла підлога - дивіться на відео:


Щоб успішно виконати монтаж водяного статі, необхідно правильно розрахувати довжину труб і скласти схему. Всі подальші дії вимагають акуратності. Особливо уважно потрібно діяти на етапі підключення системи.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!