Чим відрізняється дієприкметник від дієприслівники?
Дієприкметник і дієприслівник є особливими формами дієслова, які мають різні граматичними ознаками і виконують різні мовні функції. Розуміння відмінностей цих дієслівних форм дозволяє правильно використовувати їх в синтаксичних конструкціях і точно висловлювати думку в усній і письмовій мові.
дієприслівник - незмінна форма дієслова, яка позначає додаткову дію або стан і за змістом пов`язана з основним дієсловом:
Посміхаючись, дівчина запросила гостей до хати. (Запросила що роблячи? - посміхаючись)
Собака, заричавши, висунулася з буди. (Висунулася що зробивши? - заричавши)
Відео: Present Participle або Gerund?
Ознаки дієслова в дієприслівнику - вид, перехідність і зворотність.
Дієприслівники недоконаного виду відповідають на питання що роблячи?
піклуючись
мріючи
роздумуючи
Дієприслівники доконаного виду відповідають на питання що зробивши?
підкотивши
забувши
злякавшись
Дієприслівники зберігають перехідність дієслів, від яких утворені:
читати книгу - читаючи книгу (перехідні.) -
накрапати - моросящего (неперехідні.).
У реченні дієприслівники виступають в якості обставин.
Дієприкметник - це форма дієслова, що позначає ознаку предмета, явища або стану за дією:
прочитана книга - книга, яку прочитали;
Відео: Причастя в російській мові | 5-ege.ru
розігралася буря - буря, яка розігралася;
насторожує тиша - тиша, яка насторожує;
досліджуване властивість - властивість, яке вивчають.
У причасті поєднуються граматичні ознаки дієслова і прикметника.
Як дієслівна форма, воно має категоріями часу, виду, перехідності дії.
Дієприкметники теперішнього часу утворюються від непроизводной або похідної основи інфінітива за допомогою суфіксів -ущ- (-ющ -) - -ащ- (-ящ -) - -ем-, -ом-:
расті - растущий
колоть - колющий
любить - любящий
употреблять - употребляемий
Дієприкметники минулого часу позначають ознака завершеного дії. Вони утворюються від основи дієслів минулого часу за допомогою суфіксів -енн-, -анн- (-янн-), -вш-, ш-, т- :
купив - купленний
випрол - випробувальнийанний
заснул - заснувШий
смолол - смолотий
Майбутнього часу причастя не мають.
За смисловим змістом і характером вираженого ознаки причастя можуть бути дійсними або пасивні.
Дійсні причастя позначають ознака дії, виробленого самим об`єктом мови:
скрипучі віз (віз скрипить) -
випав сніг (сніг випав) -
зарум`яниться зоря (зоря зарум`янилася).
Пасивні дієприкметники позначають ознаку дії, спрямованого на об`єкт мови:
заряджене рушницю (рушницю зарядили) -
вивчена тема (тему вивчили) -
піднята рука (руку підняли).
У російській мові виділяють порівняно невелику групу дієприкметників, які за значенням відповідають поворотним дієслів:
зворотні дієслова | поворотні причастя |
вмиватися | вмиватися, умившійся |
сміятися | сміється |
вважатися | вважається |
Причастя, утворені від перехідних або неперехідних дієслів, зберігають ознака перехідності:
перехідний дієслово | перехідний причастя |
узагальнювати (Що?) Матеріал | узагальнений (Піддався узагальнення) матеріал- |
неперехідний дієслово | неперехідне причастя |
світлішати | світліючого. |
Досконалий або недосконалий вид причастя також збігається з видом дієслова, від якого воно утворене:
що робити?
що зробити?
Причастя, як прикметники, можуть змінюватися за відмінками і числами. Причастя мають однакову з прикметниками систему закінчень, що змінюються при відмінюванні за загальними для цих частин мови правилам:
зачароване скриня (Їм. п.-. чоловік. р.- од. ч.) -
зачарованою дверима (творити. п.- ж. р.- од. ч.) -
зачарованих скарбів (Род. п.- мн. ч.).
У реченні дієприкметник, як і прикметник, виступає в ролі узгодженого визначення.
Наш сайт визначив, що різниця між причастям і дієслово полягає в наступному:
- Дієприслівник позначає додаткову дію і відноситься до дієслова. Причастя вказує на ознаку предмета за дією і відноситься до іменника або субстантівірованним частин мови.
- Дієприслівники і причастя відповідають на різні питання.
- Дієприслівник не змінюється. Причастя може змінюватися за типом прикметника.
- Синтаксична роль деепричастия - обставина. Причастя виступає в ролі визначення.