Як допомогти дитині стати впевненим у собі?

Чи доводилося Вам замислюватися, чому одні діти є жвавими і активними, в той час як інші відрізняються сором`язливістю і боязкістю? Деякі дітки дійсно дуже швидко і легко можуть стати душею будь-якої компанії, а ось чимала кількість малюків бояться навіть посміхнутися і постійно відчувають дискомфорт, перебуваючи в компанії малознайомих людей.

І в першому і в другому випадку багато залежить від того, наскільки дитина впевнений в собі. Згідно з твердженнями практикуючих дитячих психологів, в останні роки спостерігається зростання звернень за кваліфікованою допомогою в цілях корекції саме цього негативного якості. Щоб позбутися від подібного, всім батькам важливо знати, як допомогти дитині стати впевненим у собі.

Покрокова інструкція

Для початку необхідно виявити проблему, тому від батьків потрібна максимальна уважність до поведінки свого чада. Ознаками невпевненості дитини в собі може бути його закритість, відсутність друзів, боязнь проявляти себе на шкільних заняттях, уникнення ініціативи, нездатність відстоювати свою думку. Якщо Ви спостерігаєте подібну поведінку у свою дитину, саме час переходити до дій.

Кампанія з розвитку у дитини впевненості в собі передбачає послідовне виконання певних дій, відповідно до наступної покрокової інструкції.

Визначення етіології невпевненості в собі

Іншими словами, потрібно розібратися в причинах такої поведінки малюка. Для полегшення завдання знадобиться вивчення того, в яких умовах найчастіше спостерігається подібна поведінка.

Щоб нічого не було упущено, рекомендується виписати на листочок все ситуації, які супроводжувалися суттєвими труднощами для дитини. Такими ситуаціями може бути знайомство з однолітками, зустріч гостей в домашніх умовах, самостійний похід в магазин за продуктами і подібне.

Однією з поширених ознак невпевненості дитини в собі вважаються погані оцінки в школі за умов того, що вдома він здатний викласти всі відповіді виразно і правильно. Справа в тому, що навіть в умовах належної підготовки багато дітей просто дуже соромляться і губляться, виходячи до дошки.

Вибудовування довірливої розмови

Саме з цього кроку рекомендується починати вибудовування ланцюжка заходів по боротьбі з дитячою невпевненістю. Звичайно ж, всі відповідальні і люблячі батьки регулярно розмовляють зі своїми нащадками, але нерідко ці розмови не є настільки глибокими, як цього потрібно було б.

Для розмови потрібно знайти час і забезпечити для його проведення спокійну і розташовує обстановку. При цьому необхідність проведення діалогу не повинна бути пов`язана з завинив малюка в чому-небудь, а він не повинен перебувати в очікуванні криків і докорів.

Спробуйте з`ясувати, якими думками і почуттями керувався дитина при здійсненні того чи іншого вчинку. Підштовхнути дитину до розмови можна за допомогою власних припущень, а на розповіді про внутрішні переживання обов`язково потрібно відповідати підтвердженням, щоб малюк розумів, що його почули.

Подібна розмова рекомендується завершувати приведенням позитивний приклад того, яким чином та чи інша людина справлявся з невпевненістю в собі.

Оцінка оточення дитини

Після отримання всієї необхідної інформації від свого малюка можна приступати до оцінки зовнішніх чинників. Це дозволить зрозуміти, чому з подібними почуттями і переживаннями стикається саме Ваш малюк.

Відразу ж слід зазначити, що певний рівень сором`язливості властивий всім діткам, що є нормою і проявом індивідуальних особливостей особистості. Але потрібно враховувати, що незалежно від тих самих особливостей, які притаманні дитині, він обов`язково повинен відчувати себе комфортно в соціумі.

Наступним етапом є вивчення особливостей поведінки інших учасників, які пов`язані зі складними ситуаціями. Справа в тому, що дитяча невпевненість може носити не загальний характер, а виявлятися тільки в умовах присутності певних зовнішніх чинників.

Іншими словами, можливо дитина поводиться саме так, опинившись в одній компанії з іншою дитиною, або ж він просто боїться перед певним педагогом. Якщо проблема в викладача, то потрібно знайти з ним спільну мову, пояснивши ситуацію і попросивши перевіряти дитини іншими способами, що не вимагають виходу до дошки.

Допомога

Батьки є основним авторитетом для дитини, тому їх допомогу в складних ситуаціях вкрай необхідна. З цією метою всі складні ситуації рекомендується програвати разом з малюком. Наприклад, якщо дитина соромиться заговорити з продавцем і купити хліб, то разом з ним слід відправитися в магазин і продемонструвати на своєму прикладі правильна поведінка в цій ситуації.

Дуже часто вірною супутницею невпевненості в собі є низька самооцінка, тому потрібно правильно лаяти і хвалити дітей, не завдаючи істотної шкоди цій якості. Психологи рекомендують дорікати і хвалити дітей тільки за певні дії, не переходячи на особистість в цілому.